Методи "ейдетики" або вчимо вірші легко

Ейдос означає «образ». Ейдетизм — це споконвіку властива людині здатність яскраво уяв­ляти собі предмет, якого немає в полі нашого зору.За допомогою ейдетики будь-яка інформація запам’ятовується легко, із задоволенням, у позитив­ному настрої.

Зупинимось на деяких методах «Школи Ейдетики».

1. Метод Цицерона, або метод місць. Доведено, що пригадування інформації пов’язується з місцем її ви­никнення. Жоден з давніх ораторів і філософів не го­ворив із конспектом у руках, бо вони володіли техні­кою запам’ятовування і постійно вдосконалювали її. Цицерон для запам’ятовування використовував влас­ний будинок. На стінах, стелі, дверях своєї оселі він розвішував тези промов. Слід чітко уявити собі предмет, який потрібно запам’ятати, і поєднати його образ з образом пев­ного місця, який легко «виймається» з пам’яті. За­писування вчителем матеріалу на дошці, вивішуван­ня плакатів і схем на стінах класного кабінету до­помагають учням легко пригадати інформацію уро­ку.

2. Метод Аткінсона. Це метод запам’ятовування ін­шомовних слів, заснований на використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Засвоюючи іноземні слова, учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає по­треба у зазубрюванні.

3. Метод запам’ятовування цифр та чисел. Циф­ри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну циф­ру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.Антощук пропонує наступні асоціації:

1 — Буратіно (і будь-який казковий герой);

2 — лебідь (та будь-який птах);

3 — двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);

4 — стілець догори ногами (і всі меблі);

5 — яблуко (фрукти);

6 — комп’ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);

7 — прапорець (різного кольору);

8 — велосипед (і все, що з колесами);

9 — барабан (і будь-який музичний інструмент або будь-яка риба);

0 — м’яч, бублик.

Малюємо в уяві різнокольровий прапорець, який намальований на комп’ютері — і отримуємо кількість прожитих років поета - модерніста П. Тичини (76).

Уявляємо буратіно, який грає на гітарі прикрашеною зеленим прапорцем,– і отримуємо рік видання роману у віршах Л.Костенко «Маруся Чурай» (1979)

Головне — при запам’ятовуванні чисел уявляти всіх дійових осіб живими та змушувати їх у незвичай­ний спосіб спілкуватися між собою.

4. Ланцюговий метод будується на асоціативних зв’язках. Виклик у свідомості одного уявлення веде за собою цілий ланцюг асоціативних вражень.

Вивчаючи новелу Г.Тютюника «Три зозулі з поклоном», можна попросити учнів викликати в уяві асоціації до слова «Кохання», які у них виникли після прочитання новелли, а вже потім від цих асоціацій перейти до характеристики персонажів, аналізу головних тем і символіки назви твору.

• Вірність - Зрада

• Підтримка - Нерозуміння

• Довіра - Нерозділене

• Краса - Мрія

Вивчаючи твір Д.Павличка «Два кольори», запропонувати учням скласти асоціативний ряд до червоного та чорного кольору.

5. Метод поєднання вербального апарату з роботою уяви. Необхідно за 60 секунд назвати 60—100 будь - яких іменників. Потрібно називати ті предмети, що з’являються в уяві; деталізувати їх, розглядаючи; не поспішати, бо це викликає емоційне напруження.

6. Метод узгодження фантазії та уяви з умінням чіт­ко висловлювати, промовляти власні думки. Слід навчи­тися, не зупиняючись, говорити на будь-яку тему про­тягом 5 хвилин. Для цього знадобиться вся фантазія, яскрава уява та вигадка.

7. «Зрощення мотивів». Створення взаємодії між свідомістю учня та основною ідеєю твору. Такі точ­ки зіткнення є завжди, треба лише віднайти цю спіль­ність, емоційно поріднити учнів із книгою. Так, ви­вчення усмішки Остапа Вишні «Сом» пробуджує у свідомості учнів образ тієї річки з каченятами, де вони відпочи­вали, розповіді батька, який піймав на риболовлі величезного сома особистого зв’язку з природою і прекрасним.

8. «Ефект присутності». Створення у свідомос­ті учнів образних картин, пов’язаних із актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, нюхо­вого, тактильного тощо). Учитель може принести на урок за твором Івана Драча «Блада про соняшник» справжні яскраві соняшники і прикрасити класне примі­щення. Запах, колір допомо­жуть учням яскравіше відчути олюднені в українському фолькльорі символи соняшника та сонця, які захоплюють письменника в творі.

9. «Бачення-символ». Формування у свідомос­ті учнів узагальненого, осмисленого образу, тотожно­го індивідуальній інтерпретації художнього твору (ілю­страція, вірш, міні-твір, комп’ютерна презентація). Порівнюючи свої роботи, учні мають можливість по­бачити множинність індивідуальних інтерпретацій од­ного й того ж твору.

10. «Школа Ейдетики» навчає також ефективного запам’ятовування віршів. Головне правило: не заучу­вати вірші куплетами. Треба просто повільно читати рядки, пов’язуючи всі слова в єдину картину. За три рази такого читання-уявлення учень запам’ятає вірш. Легко малювати уявою ілюстрації до віршів Ліни Костенко

Мене ізмалку люблять всі дерева,

І розуміє бузиновий Пан,

Чому верба, від крапель крешталева,

Мені сказала: «Здрастуй!» - крізь туман.

Правила ефективного запам’ятовування (за Є.Антощуком)

— Вивчаючи будь-що, налаштовувати себе на уяв­лення, а не на запам’ятовування;

— вправно користуватися фантазією;

— не вчити вголос;

— слова не можна проговорювати навіть подумки;

— в уяві не повинно відбуватись нічого негативно­го, тільки кумедне, веселе, незвичайне;

— зовсім не обов’язково, щоб усе вийшло з пер­шого разу;

— довіряти собі, проганяючи сумніви щодо сво­їх можливостей;

— не перебувати у стані очікування результату, бо таке очікування може призвести до напруження, а будь-яке напруження руйнує уяву;

— не зазубрювати;

— не напружуватися під час пригадування;

— не повторювати багато разів.

Складання ейдос-конспекту

Ейдос-конспект — це роздуми, породжені образ­ністю тексту, які супроводжуються створенням влас­них образів на основі цитат твору.

Ейдос-конспект поєднує в собі опорний конспект (теоретичні знання) та ілюстрації до твору, задіюючи одночасно логічне та образне мислення.

Структура ейдос-конспекту:

Частина 1. Образ (малюнок, схема, поєднання ко­льорів, фотографія) і цитатний матеріал, що поясню­ють тему, — з лицьового боку.

Частина 2. Коментар до теми (розгорнуте судження, тлумачення свого бачення теми і образів у творі) — з і зворотного боку.

Види ейдос-конспектів (за формою):

— художні: в основі — малюнок, фотографія або колаж (Образи матерів у романі Ліни Костенко "Маруся Чурай");

— графічні: в основі — схема, діаграма (Порівняльна характеристика Вишняків і Чураїв);

— колірні: в основі — символіка кольору. Малю­нок може виконуватися у вигляді кольорограми з по­ступовою зміною кольорів, їх взаємопроникненням і навіть з виходом за межі обмеженого простору (кола, еліпса тощо). Важливо, щоб учень не шукав тлумачен­ня символіки кольору в довідниках чи енциклопедіях, а керувався своїми емоціями, почуттями, прислухав­ся до голосу внутрішнього «я»;

— асоціативні: власні образи й асоціації з теми;

— комбіновані: поєднують у собі малюнок і колір, схему і образи, авторські та читацькі образи;

— цифрові: створені на комп’ютері.

За змістом ейдос-конспекти можна розділити на кілька груп:

— ті, що відображають особливості художнього сві­ту письменника (Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника );

— ті, що розкривають тематику, проблемати­ку, ідейний зміст, композицію твору (Світ героїні роману Павла Загребельного "Роксолана");

— ті, що допомагають аналізувати образ, — персо­наж (Рима - дійовий центр сім'ї Мазайлів);

— ті, що передають роль словесного образу або ху­дожньої деталі у творі (Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча "Балада про соняшник");

— ті, що проводять літературні паралелі («Два со­бори: «Собор» О.Гончара» і «Собор Паризької Богоматері» В.Гюґо).

Достоїнства роботи з ейдос-конспектом:

— навчає учня пошукової діяльності, самостійної роботи у виборі тем і образів;

— розвиває творчу обдарованість учня;

— інтегрує різні види мистецтва;

— допомагає вчителю побачити очима учня об­раз, створений автором (зазвичай діалог письменника і учня прихований від учителя);

— дозволяє перевірити рівень сприйняття твору, адже коментар до ейдос-конспекту розкриває глиби­ну розуміння художнього тексту.